Євген Гашенко, «Дизель Шоу»: Усі росіяни винні в тому, що почалася війна
Про скандали довкола «Дизель Шоу», зміну складу команди, загибель Максима Неліпи, колег, які зробили вибір на користь зла, а також про доцільність жартів під час війни — в інтерв’ю РБК-Україна розповідає відомий артист Євген Гашенко.
«Ти або в ЗСУ, або для ЗСУ — я живу за цим принципом», — каже Євген Гашенко, комік, актор і співзасновник «Дизель Шоу».
Свою кар’єру він починав із КВК у рідному Миколаєві, а зараз — один із найбільш упізнаваних облич українського телегумору, який не припиняє смішити навіть під час війни.
Гашенко зіграв десятки ролей у шоу «На Трьох», відкрив ресторан азійської кухні та допомагає війську як волонтер.
В інтерв’ю РБК-Україна артист розповів про друзів на фронті, як актори пережили перші місяці великої війни, чому не соромиться номерів про окуповані території та де проходить межа між жартом і болем.
– З чого розпочався ваш шлях у гуморі? Ви закінчили факультет економіки та фінансів, тому можу припустити, що гумор не був першочерговим вибором.
– Шлях у гуморі почався з дитинства. Мені як дитині подобалось, коли на сімейних святах збиралася уся родина, подобалось слухати, про що розповідають дорослі. Потім почав дивитися виступи гумористів, таких як Вєрка Сердючка, наприклад. Але не тільки слухати, а й пародіювати! Такого досвіду було багато.
Пародіював і мультики для своїх однокласників, у ролях. Усім цей формат на шкільних перервах «заходив». У продовженні цієї історії почався шкільний КВК, далі студентський, гуморини.
До речі, в Миколаєві був дуже сильний чемпіонат серед студентів. Була неймовірно велика конкуренція. Невеликий ексклюзив: моя шкільна команда називалась саме «Дизель». Власне ця назва згодом перекочувала в нашу збірну команду і залишилась назавжди.
– Як ви познайомилися із Єгором Крутоголовим і Михайлом Шинкаренком?
– З Михайлом ми були однокласниками. Ми виступали разом на сцені, були ведучими на зустрічах випускників. Переодягалися у різних персонажів, робили попурі, намагалися писати сценарії до потенційних свят разом зі шкільними організаторами.
В інституті ми продовжили діяльність з другого курсу. Зібрали свою команду, назвали її «Гуманітарна допомога» й виступали на міських чемпіонатах. На один з таких виступів прийшов Єгор Крутоголов. Він навчався зі мною в інституті, тільки на різних факультетах.
Після нашого виступу зайшов у гримерку, підійшов до мене зі словами: «Слухай, ти такий кумедний, пластичний, смішний. Хочу з тобою в команді виступати!»
Одразу обговорили це питання з Михайлом, і ухвалили рішення виступати разом. Жодного разу ще не пошкодували про це. Пізніше ми вже разом виступали на міських чемпіонатах, стали чемпіонами міста і після чого вийшли на всеукраїнський рівень. А надалі об’їздили командою всю Україну.
Євген Гашенко та Єгор Крутоголов (фото: instagram.com/dizelgan)
– Як заснували команду для КВК «Дизель»?
– До нас у школу прийшли хлопці зі студентського КВК, вибрали у свою команду найсмішніших хлопців, в тому числі й мене. Так і почався шлях у гуморі.
До речі, перший виступ на чемпіонаті України пройшов, м’яко кажучи, не дуже вдало. Після визнання на міському рівні, ми туди їхали з чіткою впевненістю, що ми найсмішніші. Але ця впевненість дуже швидко зникла. Повернулись додому, зробили роботу над помилками і тоді ж замінили назву з «Гуманітарна допомога» на «Дизель».
– На сцені ви втілюєте різноманітні образи. Як вдається перемикатися між ними?
– На одному концерті «Дизель Шоу» я граю лише 5-6 персонажів, це не багато в порівнянні з іншими проєктами. Ось зі скетч-шоу «На Трьох» історія цікавіше. Там за одну зміну я повинен перемикатися ледь не кожну годину. Звісно, якщо це не сталий образ, як, до прикладу, Рома з СТО.
Можу сказати, що саме на цих зйомках школа перевтілення була пройдена. Мені подобається бути різним, подобається розкривати в собі різних персонажів. До речі, тут мені допомагає надивленість з дитинства, про яку я казав на початку. Все, що я бачив на сімейних застіллях, чув у розмовах, я при нагоді використовую у роботі.
Ось ця манера «знімати» персонажа, його поведінку, манеру, вади, вона є десь всередині мене, і я її за потреби дістаю. Дуже часто мені випадає нагода грати іноземців, тут я вже інакше готуюсь до ролі. Дивлюсь відео про жителів тої чи іншої країни, слухаю як розмовляють.
Головна мета у створенні персонажів — зробити так, щоб люди отримали задоволення!
Образ Роми з СТО, якого грає Євген Гашенко, в скетч-шоу «На Трьох» (фото: пресслужба)
– Який свій сценічний образ вважаєте найбільш вдалим і гармонійним для вас?
– Мабуть з усіх персонажів я міг би виділити Вуйко Горовича. Вперше він з’явився у скетчах «На Трьох». Автори принесли сценарї зі словами: «Тут персонаж має говорити із Закарпатським діалектом».
На це наш режисер сказав: «Я зараз зателефоную своєму другу, він живе на Закарпатті. Він зможе допомогти нам правильно розписати текст». Власне, він допоміг, ми відзняли дуже смішний скетч на локації «Суд», і після цього образ Вуйка перекочував у інші проєкти.
Досі, де б не з’являвся цей персонаж, я беру словник закарпатського діалекту і намагаюсь якнайбільше наблизити текст до оригіналу.
Образ Вуйка Горовича, якого грає Євген Гашенко, в скетч-шоу «На Трьох» і «Дизель шоу» (фото: пресслужба)
– Розкажіть про свою ресторанну діяльність. Як народилася ця ідея? Чому пішли саме в ресторанну галузь?
– Ресторан «Fayna Asia» — це заклад азійської кухні, у якому я співвласник. Відкрили ми його з другом у 2022 році, вже під час повномасштабного вторгнення.
Ідея зародилася після того, як ми виїхали з Києва до Чернівців. Акторство акторством, але ніхто не розумів, що з професією буде далі. Стабільності особливо не було, а додатковий прибуток був потрібен. Сіли, обговорили декілька варіантів, і з’явилась ідея азійського закладу. Вирішили не відкладати, тому найняли шеф-кухаря, з нуля зробили ремонт власноруч, проробили меню і відкрились.
Чому саме заклад харчування? Бо ми обидва любимо готувати і любимо смачно поїсти. Можна сказати об’єднали приємне з корисним. Я пишаюся нашою справою! Бачимо по відгуках, що людям подобається, людям смачно. А нам подобається робити людей щасливими.
До речі, нещодавно ресторан відзначив День народження. Було дуже багато людей. В якийсь момент навіть з’явилася невелика черга на вулиці, бо всі столики були зайняті. Дуже радію таким результатам і щиро сподіваюсь, що постійних гостей з кожним днем буде ставати все більше.
– Які надалі плани в розвитку закладу? Чи думаєте над відкриттям лише свого ресторану?
– Про відкриття саме свого ресторану я поки що не замислювався. Насправді тільки здається, що бізнес справа легка. Якщо зазирнути глибше, можна побачити купу маленьких нюансів, яким треба присвячувати весь свій час.
А так, як у мене є ще акторська діяльність, я не можу собі дозволити розчинятися у чомусь одному. Над розвитком «Fayna Asia» ми з другом працюємо вдвох. Він закриває технічні питання, а я — медійні. Ми справжня команда, й для мене дуже цінно те, що ми змогли і бізнес спільний побудувати, і зберегти дружбу. Мрію, щоб про наш ресторан дізналося якомога більше людей.
Головна фішка нашого закладу — великі порції, тому однією стравою в цілому можна наїстися. Ми з радістю зустрінемо усіх з друзями, родинами й маленькими хвостатими компаньйонами.
– Нещодавно з команди «Дизель шоу» пішла акторка Яна Глущенко. Як ви з колегами сприйняли її відхід?
– Яна Глущенко пішла з «Дизеля» за власним бажанням. Команда дійсно вдячна їй за всі 10 років разом, за її внесок у проєкти. Яна класна акторка і хороша людина.
Ми були трохи здивовані, коли дізналися новину, але з повагою ставимося до її рішення. Причини краще запитати у неї. З Яною ми були, є і будемо в гарних стосунках.
– Також ще раніше колектив покинув актор Олег Іваниця. Нещодавно він розповів, що тоді причиною став конфлікт між учасниками команди. Чи можете привідкрити завісу, що сталося?
– Думаю, в Олега були якісь свої особисті причини піти. Конфліктів особисто я не пам’ятаю. З Олегом ми теж продовжуємо нормально спілкуватися, підтримуємо добрі стосунки.
– Сергій Писаренко та Євгеній Нікішин також були учасниками вашого колективу, проте з моменту російського вторгення повернулися в Росію. Як команда відреагувала на таке рішення колег? Яке загалом ваше ставлення до Сергія Писаренка та Євгена Нікішина?
– Хочу відразу наголосити, що Писаренко та Нікішин ніколи не були у складі «Дизель Шоу». Вони були запрошеними акторами, з якими ми виступали разом.
Востаннє ми спілкувалися 23 лютого 2022 року. Це був крайній концерт «Дизель Шоу» перед початком повномасштабного вторгнення. І власне велике вторгнення вони застали в Київській області.
Що стало причиною їхнього рішення про повернення до Росії після всього побаченого, я сказати не можу. Але вони зробили свій вибір на користь зла. Своєю чергою ми залишаємось вдома, донатимо на ЗСУ і віримо в перемогу України. Ставлення у мене до всіх росіян негативне, вони всі винні у тому, що почалась війна.
Сергій Писаренко та Євгеній Нікішин (фото: facebook.com/dizelshow)
– Як колектив підтримує зв’язок з учасниками, які мобілізувалися? Це, зокрема, Олег Іваниця та Макс Неліпа, який нещодавно загинув. Як ви поставилися до їхніх рішень мобілізуватися та чи розглядаєте такий варіант розвитку подій для себе?
– Я дуже поважаю їхні рішення мобілізуватися. Почув колись одну розумну фразу: «Ти або в ЗСУ, або для ЗСУ». Я живу за таким принципом. Розумію, що моя медійність може допомогти зібрати кошти, закрити збори на потреби армії, чим ми й займаємося.
У нас є БО «Дизель Фонд», частину прибутку ми перераховуємо туди й надалі закриваємо потреби військових. Ми багато передаємо на фронт: авто, РЕБи, дрони, амуніція, ліки, їжа, тепловізори, і це далеко не весь список. Таким чином ми робимо свій внесок у майбутню перемогу, в яку ми всі віримо.
Моральна підтримка теж важлива. Постійно отримую відгуки від військових. Багато хто розповідає, що наші концерти допомагають не зійти з глузду. Гумор — це емоційна розрядка. Для мене, і для всіх нас важливо бути потрібними тим, хто стоїть на захисті наших життів.
– Як ви дізналися про загибель Максима Неліпи?
– Про загибель Макса дізнався з поста Томи Неліпи у Facebook. Потім написали в нашому спільному чаті.
– В яких стосунках ви були з Максимом?
– Коли Макс був в складі «Дизель Шоу», ми дружили. І навіть після його відходу певний час продовжували підтримувати зв’язок.
– Що загалом можете сказати про свого колегу?
– Він був щирою, веселою та цікавою людиною. Дуже любив щось робити своїми руками: паяти, збирати, лагодити — все, що стосувалось електроніки.
Був дуже творчою особистістю з дуже непростою долею. Неймовірно шкода, що так вийшло. Мої співчуття рідним і близьким. Слава Герою!
Євген Гашенко та Максим Неліпа (фото: instagram.com/dizelgan)
– Як загалом змінилася робота «Дизель шоу» з початком повномасштабної війни?
– Багато чого змінилося. І гумор змінився, і ми змінилися. З’явилося багато актуальних номерів про наше сьогодення. Звісно, ми, як і всі люди, спочатку не розуміли, що буде далі, про що жартувати, що «на часі».
У лютому 2022 року команда роз’їхалась, і звичне розуміння стабільності було зруйновано. Але в серпні ми зібралися, обговорили наші подальші дії та провели перший концерт часу повномасштабного вторгнення.
А вже в грудні 2022 року на зимово-новорічних концертах у нас було чотири аншлаги поспіль. Це крутий результат! Ми бачили, що людям це було потрібно. Зараз разом із побутовим гумором, ми показуємо людям і військовий гумор, і соціальний. Людям подобається, можу зробити висновок, що ми рухаємося у правильному напрямку.
– Де, на ваш погляд, проходить межа в гуморі, коли ще можна, а коли вже не треба жартувати про щось?
– У цілому це аж занадто тонка межа. Проте ми робимо усе заради підтримки людей. Звісно, прямо ображати нікого не можна… За винятком казнокрадів, «щурів» серед своїх і росіян.
– Як ви ставитеся до критики тих чи інших ваших номерів? Зокрема, новорічний концерт піддався доволі сильній критиці в медіа з різних причин.
– Одразу скажу, що люди на тимчасово окупованих територіях були, є і будуть українцями. Цього не змінити. Неможливо викорінити з людей Україну. Ми знаємо, що в окупації люди нас дивляться, люди сміються, їм це допомагає жити! Ми завжди даємо зрозуміти, що ми про них пам’ятаємо й обов’язково повернемо людей до нормального життя, а нахабно відібрані землі — до України.
Вважаю, що конфлікт, який роздули навколо номеру, висмоктали хайпожери. Вони, навіть не подивившись номер повністю, почали створювати конфлікт про те, що ми знущаємось з тих, хто зараз в окупації. Це абсурд. Ми завжди підтримуємо наших людей, поважаємо, завжди намагаємося допомогти і надихнути.
Це ж видно по наших роботах. Знущаємося ми над окупантами, бо вони на це заслуговують. Головний посил наших номерів — Україна єдина, сильна, неподільна, і ці три кити нікому й ніколи зруйнувати не вдасться.
Євген Гашенко: Конфлікт, який роздули навколо новорічного номеру, висмоктали хайпожери (фото: пресслужба)
– На вашу думку, що сьогодні для українського глядача є смішним?
– Почну з того, що сприйняття слова «смішне» від початку є досить суб’єктивним. У нас різний глядач. Одним подобаються номери, де ми висміюємо окупантів, іншим — побутові номери, хтось любить того ж Вуйка і чекає номери з ним. Зазвичай люди сміються з того, що нагадує їм історії з власних життів.
«О, це ж я!» — цю фразу часто можна почути від глядачів і побачити у коментарях. Зважаючи на те, скільки мільйонів переглядів набирають проєкти, можу впевнено сказати, що ми робимо те, що відгукується людям і рухаємося у правильному напрямку.
– Які зміни ще можуть чекати на «Дизель»?
– Чекайте нових номерів, нових персонажів. Щиро сподіваюсь, що якомога швидше відновиться наше кіновиробництво. Принаймні мені цього хочеться.
Хочеться робити ще більше якісного українського контенту. Ми бачимо у цьому потребу, тож продовжуємо працювати! Гумор об’єднує українців. Наша місія підтримувати націю морально, що ми й продовжуємо робити.
Читайте інтерв’ю РБК-Україна з акторкою Анастасією Цимбалару про те, чи вважає вона комедійні проєкти доречними в умовах війни, та про те, до чого адаптувалася, а до чого й досі не може звикнути.
Читайте також інтерв’ю РБК-Україна з тернопільським ресторатором у Неаполі Миколою Олексівим про те, чому борщ не можна адаптувати, як вареники стали новою пастою в Італії, які страви змінили уявлення Європи про Україну.